Оголена печаль…

Печаль  дала  оголошення:
«Я  оголена  заходьте  на  каву  у  постіль…»
Гості  розходяться,  час  зупиняється  …
В  обіймах  калюж  моє  відображення,
Ображене  на  весь  світ.
Заповіт  читає  цигарка
По  складам  чиркає  сірник
Ніяк  не  запалиться  
Торохтить  в  порожній  коробці  рима  без  диму…
Ванна  пуста…уста  шепочуть  ім’я.
Їм  я  ніким  не  згадаюсь.
Гойдаюсь  з  вікна,  ось-ось  поламаюсь.
Я  гілка,  -  ти  вітер.
«Твітер»  ніхто  не  читає…
Чекає  мій  день  на  твої  кроки.
Роки  ніхто  не  вертає…
Печаль  дала  оголошення:
«Я  сумую,  сама  себе  коментую…»    

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754722
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 10.10.2017
автор: Іван Пугачов