Море


як  діти
линуть  єднатися  з  усім  –  у  чому
                                                                                   світло
посвітлівши  –  радіти
радіючи  –  все  веселити
в  єднанні!


о  ангели!
ви  ніби  діти
вам  би  радіти  й  світліти!
літати  і  все  веселити
у  святому  коханні!


о  закохані...
ви  чисті  діти
ніби  ангели
світлії  генії
тільки  б  не  бачить  нікого  –
лиш  один  одного  єдиним  серцем
і  збезуміти  світлим  коханням!  –
в  потопі...


о  небеснопремудрії,  Море!
ваші  ангели  –  світлії  діти  –
все  у  чому  є  світло
прибігає  до  Моря  закохано
чути  єдиним  генієм
                                                       світло  Бога:
світло  у  Світлі
любов  у  Любові
Сила!!!  Небо  радощів!
...Скучна  зубрилка  –  не  відчує  так  як  чиста  голубиця,
як  діти,  закохані,  орли,  ангели,  генії  світлі,  ченці,
небожителі,  світлі  поети  й  небеснопремудрії...  Море!..

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754631
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.10.2017
автор: Шевчук Ігор Степанович