Гасився день за небосхилом,
А ми дивилися здаля.
Яка ж ото потрібна сила
Щоб оберталася земля.
Щоби земна неслася куля
Туди ж куди і день летить.
Де серед чорного розгулля
Стоокий всесвіт золотить.
Ми так вдивляли наші очі
Через вечірній той заграй.
Де день впадає в тайни ночі
Чи там початок чи вже край?
Парище.
2017р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754345
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.10.2017
автор: Мартинюк Надвірнянський