А світ продовжує падати в очах,
А люди в ньому, як пил на хмарочосах,
Дістать до неба хочуть, та не варт,
Бо небо й так тримає нас за носа,
А світ все гине, в битві за життя,
В війні добра, з добром, з другого боку,
І знову небо чекає каяття,
А ми пожертви на лексуси щороку,
І що з цим світом сталося не так,
Як мегабайтами вимірюєм кохання,
І видаляємо пошту із зітханням,
І разом з нею неба сподівання,
На хоч одне врятоване життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754220
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 07.10.2017
автор: Дмитро Лісаєв