Не дивно зовсім це, бо плине час,
Тепер ніхто нікого не чекає.
Лиш тільки що дивилася анфас,
Огледівся і... вже мене немає.
Можливо так задумано десь там,
Куди нам зась, щоб розійшлися долі...
То ж я зібрала свій нехитрий крам
І геть пішла кудись собі поволі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754130
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 07.10.2017
автор: Патара