Скобзарілася Осінь.
Цар-час —
тінь.
Передмухала мрії
в рижіючі
ноти.
— Стрінь…
чар – тік…
ув осерді
тужбини —
здичіло-самотній.
Сум-день:
— стій.
Десь зашорся
у затишку «вчора»
(темнявім)
чи у спогадів стійло —
звійсь
стрім-сторч,
А мені, а мені…
у гривасті тумани
Скинь
зір
сто.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754123
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.10.2017
автор: *SELENA*