Прийшов час прокидатися з думкою "зима близько". Недарма вийшов останній сезон Гри Престолів. Він наче попереджав нас - готуйся смертний. Зима вже на порозі.
Надворі стало різко холодно. Настільки різко, що жінки під моїми вікнами навіть не встигли показати світу свої нові плащики - одразу вдягнули теплі пальта. Чоловіки не міняються. Таке враження, що чоловіки змінюють кросівки на чоботи лише коли починає падати сніг. І він пішов.
За два місяці зима. Це як за п'ятнадцять хвилин перша, тільки зима. Я навіть не бачила осені. Мої подруги навіть не мають селфі на купі жовтого листя в інстаграмі. Матриця дала збій і ніхто не знає що робити далі.
З настанням зими моє тіло покривається ковдрою і алергією. На легенях моїх друзів осідає застуда, а інколи грип. Всі міняють голоси, дістають з найдальнішої полиці шафи старі, сповнені часу та пороху теплі шарфи і заливаються теплим чаєм. А я просто чекаю на свою чергу.
У Львові вночі пішов сніг. А разом з ним пішла осінь. Можливо, вона повернеться, щоб позбирати з бруківки опале листя і гнилі каштани. Можливо навіть дозволить доцвісти останнім осіннім квітам. А може просто піде. Зиму ж обіцяють сувору. От тільки, чи готові ми до такої зими?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754111
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.10.2017
автор: #tenderness