На міській площі, біля старої дзвінниці,
Як завжди, біг у справах різний люд…
Повії, шльондри — ледве де в спідниці -
Товар свій пропонують, продають
Між ними зраджена, понура, квола,
В простому платті, втомлена, сумна,
Не помічаючи весь бруд довкола,
Як привид замку тихо йшла вона
Ішла кудись не бачачи дороги -
Два ангели кружляли біля неї
Вони й пересували її ноги -
Мов гладіатора вели до Колізею
Ще відганяли похоті охочих,
Бажаючих її лише на ніч,
Ішла, додолу опустивши очі,
Серед років, десятиліть, сторіч
Десь у підвалі цуценя скавчало
Голодне, змерзле, і таке ж самотнє,
Її обличчя вдячно облизало -
Малеча щастя здибало сьогодні
Маленьке цуценя — велике серце
Тулилося до людської любові,
Скрутилось, загорнулось у ряденце,
Заснуло в теплій і м'якій бавовні
А поруч, на самотнім ліжку,
Хоча й сліпа, але таки дійшла...
Вона потрібна! І вона не лишня!
Нехай пройшла, але таки була…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754000
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.10.2017
автор: Петро Кожум'яка (Ян Укович)