Знов газет сторінки гортаю,
Про війну важкі сторінки,
За синочком чужим ридаю:
Чом же не вберегли зірки?
І чому брат стріляє… в брата?
Ні, земля цього не простить.
А закинуть свого за грати?
Душу ж власну занапастить!
Просинайтесь, заблудлі люди,
В нас одна і земля, й Дніпро,
Так було і так завжди буде:
Не скорити війні добро!
14.08.2014.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753869
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 05.10.2017
автор: Ганна Верес