АЛЬОЛЯ
Наяву янголятко, до усіх ніжно горнеться,
Не дівчатко, а миле пташа!
Рученятка як крилечка, неймовірна Альолечка,
І любов’ю налита душа.
Наймолодша дитиночка у любові купається
Раді їй і старі, і малі
Лепетанням та казкою день починається,
Новий день для малеч на землі.
Всесвіт Божий в добрі та теплі розкривається
Пізнається яскраве життя
Якщо хочеш узнати де рай починається,
Подивись на це миле дитя!
Слово: «люба» - з найперших маленька освоїла!
До всіх рідних іде вона з ним.
Навіть тіні гріха ще дитина не скоїла
І це слово є справді святим!
Чую серцем, що слово це в душу закладено
Самим Небом - і не задарма:
Щоб дитинства літа не минали обкрадено,
Щоб любити навчилась сама.
Від оцих оченят – променистих і лагідних,
Ціле море довіри й тепла!
Голуб’ятко ти наше! Нектар нерозбавлений!
Дай, Господь! – щоб здорова росла!
Янголятко моє! Подароване долею!
Не натішусь тобою ніяк
Залишайся завжди ось такою Альолею
Як Господньої милості знак!
неділя, 10 вересня 2017 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752837
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.09.2017
автор: dovgiy