Люби цей світ, люби його без тями –
Прадавній ліс із запахом грибів,
Луги, укриті густо чебрецями,
Пісні птахів, що рвуться із дзьобів.
Люби небес блакить – святу і чисту,
Злотавих зайців танці на вікні,
В мороз – калини ягоду вогнисту,
В теплінь – росу на зеловім сукні.
Люби схід сонця вранці над рікою,
Відхід його у присмерки за пруг,
Махни світилу зичливо рукою,
Воно планеті нашій – вірний друг.
Дощі люби, що землю напувають,
Щоб все живе могло собі рости,
Сніги, що білим килимом лягають
На вицвілі й оголені ґрунти.
Люби цей світ у радості і в смуті.
Вертайся до первинної краси.
Виймай перлини правди з каламуті.
Любов крізь бурі й штилі пронеси.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752712
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.09.2017
автор: Крилата (Любов Пікас)