Немов лебідка хмарка білокрила,
Гонима вітром відлітала вдаль.
Закрила сонце, наче тінь зронила,
Вітер притих, здавалось змовк скрипаль.
Замовкли солов’ї, притихли бджоли,
Сади чомусь сховали аромат.
Летіла хмарка ген за видноколи,
Знов виглянуло сонце, мов дукат.
А хмарка відлітала ніби в вирій,
Її наздоганяли промінці.
Вони із неї чудеса творили
Із червонявим блиском на лиці.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752547
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 27.09.2017
автор: Віталій Назарук