Анатолію Солов'яненку

Як  чути  трелі  солов’я  –
То  Солов’яненка  душа  співає.
Так  сумно  серце  завмирає,
Що  поруч  нас  його  немає.

Він  –  символ  щирості,  добра,
Талант,  який  буває  рідко…
Щемить,  бринить  гірка  сльоза
І  пісня  кличе,  мов  лебідка.

«Чом,  чом,  чом,  земле  моя»,  -
Так  ніжно  нам  артист  співав,
Любити  наш  прекрасний  край,
Рідну  Вітчизну  закликав.

Минуть  роки,  все  зміниться  навколо,
Підніметься  Вкраїна,  зацвіте.
Де  на  калині  пісня  солов’їна,
Там  Солов’яненка  душа  живе.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752530
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 27.09.2017
автор: sonyshna