"Найвище уміння – почати спочатку
життя, розуміння, дорогу, себе"
© Ліна Костенко
Здавалось, недавно була я щаслива,
Літала у небі, як птах,
Завадою стало, що дуже вразлива,
І нині життя в полинах…
Зруйноване все, що мене зігрівало,
І серце моє, як граніт,
Зневірена, зраджена в безвість втікала,
Подалі в незвіданий світ…
Але, як раніш, небеса голубіють,
І сонце цілує блакить,
Радію, душа, наче хліб, не черствіє,
І згодом усе відболить…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751772
Рубрика: Присвячення
дата надходження 22.09.2017
автор: ОЛЬГА ШНУРЕНКО