Протягом осінньо-зимового періоду календарного року українців є [b]Три Пречистi – 28 серпня, 21 вересня і 4 грудня[/b]. Про них у народi кажуть:
[i]”[b]Перша Пречиста[/b] жито засiває,
[b]Друга[/b] - дощем поливає,
[b]а Третя[/b] - снігом покриває”.
[/i]
Пiсля [b]Успіння Пресвятої Богородиці[/b] - [b]ПЕРШОЇ ПРЕЧИСТОЇ[/b] дiвчата в селах вже не мають важкої роботи. Приповiдка каже:
[i] ”Прийшла [b]Перша Пречиста[/b] - стає дiвка речиста”[/i] –
багато говорить, бо немає вже роботи.
Пiсля ПЕРШОЇ ПРЕЧИСТОЇ настає весiльна пора. Після свята дівчата чекають старостів на оглядини та заручини.
За народними прикметами, якщо на Першу Пречисту гарна погода - вся осінь буде гарна.
[color="#ff0000"][b]21 вересня – Різдво Пресвятої Богородиці
і «Друга Пречиста»
[/b][/color]
Двадцять першого вересня відзначають Богородичне свято – [b] Різдво Пресвятої Богородиці, або у народі "ДРУГОЇ ПРЕЧИСТОЇ". [/b]Це свято ще називають [b][i]“осениною”[/i][/b] – адже цього дня за народним календарем настає осінь.
За церковними переказами, Богородиця народилася за тих часів, коли релігія була в занепаді. Марія була обрана на роль матері Ісуса Христа, оскільки була дуже благочестива. Вона слухняно навчалася в монастирі, сумлінно вивчала Святе Письмо, а отже, якнайкраще підходила для виконання важливої місії народження Сина Божого. На [b]Другу Пречисту[/b] українці, возносячи молитви Господу, завжди зверталися і до [i]Пріснодіви Марії[/i] — благодатної заступниці та охоронниці людей, Богородиці, яка стала об’єднуючим началом між Богом і родом людським.
[b][i] Богородичні свята[/i][/b] пишно відзначаються у місцях, де освячувалися церкви на її честь. [i]Храмові (престольні) свята [/i]проходили з богослужінням і наступною за ним трапезою. Обов’язково влаштовували гостини, їздили до родичів у інші населені пункти, відвідували близьких, кумів, сватів. Престижним у селах (та й у містах теж) вважалося прийняти на храм якомога більше гостей.
Свято [b]Другої Пречистої[/b] традиційно вважається жіночим святом, коли жінку належить вшановувати як продовжувачку роду. Це свято, очевидно, успадковує давнє арійське [b][i]"свято Рожениць"[/i],[/b] коли наші предки висловлювали подяку “польовим духам”, тобто опікунам нив та врожаю, а також праслов’янському [b][i]«Дід-Ладові»(РОДУ) ,[/i][/b] що спочатку засівав і пророщував зерно, а потім поливав.
Жiнки, в яких немає дiтей, справляють обiд i запрошують бiдних — [i]«щоб молилися Богородицi за їхніх дiтей».[/i] Такi жiнки також замовляють Службу Божу в церквi, а пiсля богослужiння запрошують людей до себе на обiд.
Кажуть, що молитви до Пресвятої Богородиці майбутніх матерів про здоров’я та щастя дітей, на яких вони чекають, у цей день мають особливу силу.
[b] [i] Різдво Пресвятої Богородиці [/i][/b]відзначається як свято справжньої радості. У ці дні не працювали, не постували, а після молитов у храмі збирали веселі гостини. Урочистості підкріплювалися святковим застіллям. Окрім обов’язкових рибних страв, готували всілякі м’ясні: борщ із свининою чи птицею, печеню чи то «душенину з м’ясом», різноманітну городину, фаршировану м’ясною начинкою, голубці, пироги, млинці, вареники.
Звичайно, багато страв готували і з сиру. Цей сезон передбачає широке вживання свіжих овочів і фруктів. Усе це активно використовувалося в народній кухні в Україні на храми Другої Пречистої.
[b][i]На Другу Пречисту [/i][/b]припадає і останній термін заготівлі чарівного зілля. Вважалося, що зібрані між Першою і Другою Пречистими приворотні трави мали особливу властивість привертати хлопця до дівчини (чоловіка до жінки) і навпаки. Тим-то й були зумовлені останні походи по калину й барвінок. Проте дітям забороняли ходити польовими та лісовими дорогами, бо “там вужі сушаться”.
Також з цього дня (а деінде з «Семена») вже можна було засилати сватів до дівчат. [b][i]“Прийшла Пречиста – принесла старостів нечиста”. [/i][/b]Якщо ж молоді вже зіграли весілля, то в цей день до них у гості йде рiдня, а молодим треба звiтувати перед гостями про своє подружнє життя. Молоді також йдуть в гості: як правило, до батькiв молодої разом з свекром i свекрухою для встановлення та пiдтримки добрих стосунків мiж невiсткою та батьками чоловiка і мiж родинами сватiв.
Під цю пору зазвичай холоднішає, дні стають похмурими, йдуть дощі. До Другої Пречистої годилося повністю викопати бульбу і засіяти землю житом.
Для пасічників це був останній термін утеплення вуликів на зиму, а власники овець завершували удруге їх стригти.
Жінки зустрічали осінь біля води, примовляючи:
[color="#ff0000"][i]«Богородице Пречиста, позбав нас суєти,
намовляння відведи, моє життя-буття освіти».[/i]
[/color]
[b]Прислів'я і приказки про Другу Пречисту:[/b]
[color="#ff0000"][i]Прийшла [b]Перша Пречиста[/b] – одягла природа намисто,
прийшла [b]Друга Пречиста[/b] – взяла комара нечиста,
прийшла [b]Третя Пречиста[/b] – стала діброва безлиста.
Прийшла [b]Пречиста [/b]– на дереві чисто,
а прийде [b]Покро́ва[/b] – на дереві голо.
[b]А ще Пречиста[/b] – картопля чиста.
[b]Перша Пречиста[/b] жито засіває,
а [b]Друга[/b] – дощем поливає.
[/i]
(За виданням [b]"За нашим звичаєм Бога величаєм:Осінь"[/b]. - Львів:Сполом,2015)
[color="#ff0000"][b]УВАГА! прослухати радіопрограму у авторському звучанні можна за посиланням на сайті радіо "Воскресіння" у тегах авторської сторінки "Ірина Вовк":
[/b]
http://www.rr.lviv.ua/podcasts/prechysti-v-ukrajinskomu-narodnomu-kalendari/
[/color]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751662
Рубрика: Поетичний, природний нарис
дата надходження 22.09.2017
автор: Сіроманка