О друже вірний,
Ти був, як ніч, як сновидіння,
Ти був, як враження від спогадів,
Як тихий відголос сумління.
Ми із тобою різні та натури схожі,
О, друже, пам'ятаю крила з криці,
Мені про них лиш тільки мріяти,
А ти з людей творив Жар-Птиці.
Коли вернешся ти, о друже?
Із першими снігами, а чи з опалою листвою?
Барви вітру грають у душі,
З тобою - із собою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751595
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.09.2017
автор: Зіґфрід