Проснувся ранком, подививсь в вікно
Всі ті ж дерева та будинки
Як все дістало вже давно
Всі ці однакові картинки
Я б втік далеко та назавжди
Від всіх людей сховатись хочу
Та знов сміливості забракло
Ну і куди втікти я зможу ?
Повсюди все одне і теж
Лиш просто лиця інші
Цей ніби світ не має меж
Та всі однакові столиці
Двуличні друзі та сусіди
Дівчата всюди меркантильні
Як можна вірити, любити?
Як можна в цьому світі жити ?
Щоб жити просто й без проблем
Потрібно на усе забити
Сьогодні бачив друга днем
Спитав коли він лишить пити
Він відповів мені "для чого ?
Життя проживу як я захочу
Ніхто не має відношення до нього
Я що завгодно робити можу
Який весь смисл у житті ?
Якшо живу я не для себе
Я не вказую тобі
Куди іти і що робити
В кінці кінців ми всі помрем
Навіщо я жаліти буду
Що не зробив як я хотів
Бо хтось сказав що це не мудро"
Не знаю філософ він чи алкоголік
Та не важливо хто ми по житті
Живи ти так як цього хочеш
Сказав з усмішкою мені)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751391
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 20.09.2017
автор: Вічний Романтик