Я стояла в букеті у вазі -
Тісно-тісно, дихати нічим,
Від напруги думок і м’язів
Огортав непроглядний відчай:
Десь у лузі колишуться трави,
Звуть, щоб я повернулась на хвильку,
Шовковисті і кучеряві,
А над ними – джмелі і бджілки.
Там привілля – з нектаром і хмелем,
Колисанки зорі вечоровій,
Мій улюблений синій метелик
І про небо високі розмови.
Затужила, зронила сльозину,
Опустила голівку-віночок,
Поруч шию свою лебедину
Нахилив голосистий дзвіночок.
- Атмосферу руйнують бадьору
У букеті ті двоє, зів’ялих,
Прибери їх негайно зі столу!
Смиконули. І пі̀тьма настала.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751266
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 19.09.2017
автор: Оксана Дністран