185* хай вічний світ – та в ньому все минає…
Юність чує лиш голос надії, що всюди бринить,
Що попереду щастя роки і що вічно тут жить
Без печалей, без втрат і без старості. Й смерті немає!
– За життям – небуття. Тож любов’ю зігрій кожну мить.
186* то лише в волі неба, – усміхнись!
Касьяне, даремно шукав ти спасіння в церквах,
До неба молитви свої посилав ти даремно –
Ось прийде День гніву – і прощення буде, напевно!! –
Бо добрий і всемилостивий і Яхве, й Аллах.
187* щастя не прогав у суєтності днів,
а небу залиши гріхи свої і книги
Не трать на химерний танок час відпущених днів –
Танок із релігій, богів, вчень і вір, і гріхів;
Не краще-солодше-миліше вуста тих жінок,
Касьяне, що ти цілував?! – Тож забудь гнів богів!
188* і доброму вчителю знов поклонися, Касьяне
Живи сповна шаленством юних днів,
Хайяма згадуй, – він нам заповів:
– Що може бути вище за блаженство
Забутися в обіймах спраглих дів?!.
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751233
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.09.2017
автор: Касьян Благоєв