Життю хвала і мудрому, що вміє жити тут!
181* царям нинішнім від древнього:
«І це пройде!» – як і життя нікчемне
Згадаймо: був цар, а ім’я йому – цар Соломон.
Мав трон золотий. І премудростей чи не мільйон,
І розкіш у днях, велич влади. І перстень, – там напис:
«Пройде все!» – Минеться, який би не був в тебе трон…
182* повторення начал: "не вишукуй істин, а живи"
А день твій, Касьяне, намарне пропав, так і знай,
Якщо свого друга у дім не привів ти й не пив
Вина з ним, пісень не співав; і якщо не любив,
Оту, що для щастя і втіхи нам дав Адонай!*
----
*Адонай – одне з імен бога, як стверджували древні габреї
183* закриваючи Гросбух свого життя:
і в гарних істин є недолік: все невічне…
Із сумом сердечним зізнаюся кожному тут:
Я стільки років розгубив і потратив намарне,
Шукаючи шлях до безсмертя в поважних книгарнях, –
І ось я пізнав: всі вчення лиш на цвинтар ведуть…
184* «люби життя! – що мудрість, статки, слава?!»
«Касьяне, все менше у Книзі життя сторінок,
Гортає їх час – не шукай же премудростей суть:
Настане твій день – і на цвинтар тебе віднесуть».
– Тож поки я тут – п’ю вино і кохаю жінок!
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751070
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 18.09.2017
автор: Касьян Благоєв