У друзки зболена душа,
Біль розірвав шматками нерви.
Підбито зразу два крила,
Всі мрії наче враз померли.
Чому буває так нараз,
У шкереберть щаслива доля?
Нам не пророчили образ
Й межу чужу посеред поля.
Та вийшло так, нагрянув біль,
Він охопив найперше душу.
На горизонті зникла ціль
І в серці спокій хтось порушив.
А все складалося не так,
Було життя, надії, мрії…
Цей біль в душі був долі знак,
Святе усе нараз розвіяв.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751015
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.09.2017
автор: Віталій Назарук