Осінній дощ журби налив
І холодом у вікна дише,
Та для тепла не треба слів,
Достатньо коцику і тиші.
Думки одвічні та ясні
Нехай лежать між подушками,
Хай тішить пляцок запашний
Із соковитими грушками.
Хай тихо серце дріботить,
Нехай вода на підвіконнях,
Якщо є життєдайна мить
І філіжанка у долонях.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750982
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.09.2017
автор: rutzt