[color="#ff0000"][b] [i](фрагмент фіналу)
[/i][/b]
Так, думці тій я вірний буду всюди –
Пізнав нарешті мудрості земні:
Що жити вільно будуть ті лиш люди,
Хто кожен день свій проведе в борні.
Життя в борні невпинній і суворій
Дитя, юнак і старець хай ведуть,
Щоб я побачив в силі пречудовій
Мій вільний край і мій щасливий люд.
Тоді би я сказав: жаданна мить,
Затримайся, чудова, зупинись!
І не наважився потік віків би змить
Мої сліди, що залишив колись.
В жаданні щастя, в тій хвилині
Найвищу мить я відчуваю нині.[/color]
[i](Шкільний переклад з оригіналу 1980 р. Увійшов у двотомник [b]«Сонцетони. Тон Перший – Поетичний»[/b]. – Львів:Сполом,2016)
[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750783
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 16.09.2017
автор: Сіроманка