О,як же я люблю осінній ліс,
Білі грибочки вересень збирає,
Їжак на спині яблуко поніс,
А дятел нову пісню вибиває.
Столітній дуб забув свої роки
І жолудями із гори кидає,
Зелений град несеться,а птахи
На льоту ловлять і в дупло ховають.
Бабине літо вже вуаль сплело,
На голову березі приміряє,
А та зніяковіла, бо збулось…
Давно вже клена у свати чекає.
Багряне листя стелеться до ніг,
Веселкою на сонці виграває,
А ніжний промінь по сосні пробіг,
Останні краплі меду вибирає.
Хтось золото розсипав на стежки,
Траву пожовклу зверху прикриває,
Ховає сивину,бо залюбки,
Згадавши молодість, у сніжки ще пограє.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750685
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.09.2017
автор: Олеся Лісова