Народній мудрості-віки.І правду вона знає.
Роки мов клином журавлі.ЇЇ не забувають.
Чужого в руки не бери.Не зазіхай на нього.
Не оберешся бо біди.Не буде вже спокою.
Бо разом із чужим візьмеш всі біди і тривоги.
Тримай що маєш у руках.І не звертай з дороги.
Тікай від гніву,бо вогонь той випалить всю душу.
Ти серце вільним залишай.Хай гнів тебе не душить.
Хай совість чистою буде.Бо це найбільший скарб.
Усе в житті,усе мине.І старість добрий знак.
Коли ти з правдою дружив.І ворог був брехні.
Коли нікого не судив.Мав розум в голові.
І не бажай нікому зла.Бо злішим сам стаєш.
Не смійся з бідного.Бо долю не змінеш.Не втечеш.
Родився голим і підеш ти з цього світу голим.
З собою в руки що візьмеш? Нічого.Тільки долю.
Маленьким будь серед поважних і гордих ти людей.
Знай своє місце в цьому світі.Не будь рабом ідей.
Май свою думку і ніколи не бігай за гуртом.
До Бога лиш твоя дорога.І дякуй,як знайшов.
І старість поважай,ти сам старим будеш.
Бо смерть з народження у собі,у тілі ти несеш.
Сиріт і вдів не ображай.Допомагай і захищай.
Багатства,слави не бажай.Загублять
і не пустять в рай.
Народній мудрості-віки.І правду вона знає.
Не кожен зможе жити так,як нас вона навчає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750397
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 13.09.2017
автор: кацмазонка