Я той, хто нікого ніколи любити не вмів,
Замовкаю нарешті, щоби тебе послухати,
Як дивно чуже відчувати немовби своїм,
Сягать розуміння раніш недоступного.
Я не прийму усе, що писав Геродот,
За свою особисту серцеву історію,
Це було до початку ери твоєї, до...
Я тепер за тобою повторюю.
Я виходжу із серця свого кам`яниць,
Поки ще егоїзм не зробив їх пеклами,
До тлумачень своїх я так нестерпно звик,
Що прагну читати цю дійсність в твоєму перекладі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750333
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.09.2017
автор: Віталій Стецула