Примітивно - дивитися в небо.
Так банально - казати люблю.
ЦьогО просто нікому не треба.
Ну навіщо? Це лиш дежавю.
Не раз ці слова я вже чула,
Не раз відчувала тепло.
Та про щастя я просто забула,
Розчарована... Вірю у зло.
Добре знаю сама була винна,
Але ж мушу винити когось.
Почуттями я грати повинна
І забути, що поруч добро.
Ось така арифметика стерви.
Ось таке «просте» їх життя.
І тому не витримують нерви,
Що з всіма, але зовсім одна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=75019
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 20.05.2008
автор: СтЕрФФочКа