Рідна місцина
(Сонет)
Із двору отчого Синюху видно.
А з місця, де родився Маланюк*,
пташиний долинає перегук.
Шугають у воді русалки й видри.
Рибалки у човнах рибалять сидьма.
Усе в дугу згинається бамбук.
У всіх рахунки аж на сотні штук.
Це бачити ніколи не набридне.
Млинів аж два. Дорога під горою.
А нагорі торговицькі сади,
відбиті чітко в дзеркалі води.
Йде чинно череда до водопою.
Тож де б Господь по світу не водив,
місцино рідна, я завжди з тобою.
*Євген Маланюк – український письменник,
культуролог-енциклопедист, публіцист,
літературний критик, сотник Армії УНР.
–––––––––
© Анатолій Загравенко.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750114
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 11.09.2017
автор: Анатолій Загравенко