Прихили мені небо високе
І дістань звідтіля зірку щастя,
Або море бездонне широке,
Рибоньку золоту там впіймаєм.
Покажи мені поле безкрає,
Сонцем де наливається колос,
Лине жайвора чудовий голос,
Серце пісня його звеселяє.
А іще - гарний луг зелененький,
Де пасуться буланії коні,
Ходять вільно, бо не на припоні,
Гриви вітер куйовдить легенько.
Поведи мене в гай, де берізки
В сукнях білих у чорний горошок,
Кучері нахиляють так низько,
Ніби й справді в танок нас запросять.
Знову станем під Небом високим,
Нас з тобою нехай обвінчає,
Подарує ще зіроньку щастя,
Благословить та й на довгії роки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750102
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.09.2017
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський