Ще вчора холодний вітер
Батожив гілки і хмари.
А нині з прозорих літер
День виклав гарячу пару.
Читали її дерева
І пташки срібно-голосі,
А ще перехожі й пані,
Що звемо її ми осінь.
Над озером пара звилась,
Потерлась об людські кості.
Невинним ягням скрутилась,
Вляглася у високості.
Недовго отак лежала
В обіймах палкої днини.
З небесних перин упала,
Розсипалась на краплини.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749904
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 09.09.2017
автор: Крилата (Любов Пікас)