Згубило літо теплі кольори,
Зозуля житнім колосом вдавилась,
Чи то від спеки літньої стомилась –
Це час передосінньої пори.
Відпахло літо стиглим ячменем
Із жовтооким поглядом ромену,
Й волошкою, що тут зросла для мене.
З приходом осені цей запах теж мине.
Темніють лапи бузини густі,
І шкіряться червонощокі груші,
Лоскоче ніжно серце мені й душу
Калинове намисто на кущі.
7.02.2014.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749747
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 08.09.2017
автор: Ганна Верес