У смерті є одна сестра, що ллє криваві ріки.
Не знає жалості вона і байдуже, що може ви іще є діти.
І ходить світом все вона, сестрі дарує подарунки.
Її стихія – недовіра і брехня та усе обпікаючі «цілунки».
Вона постійно є в новинах і книг про неї тисячі,
Не дай ти їй згасити очі, очі свої молоді.
Якби ми замість слів і криків, дарили б квіти від душі,
Тоді я думаю напевне, не були б ми, такі чужі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749681
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.09.2017
автор: 333