Позолота змінилась брунатністю,
Навіть в лісі роздолля вітрам...
І, здавалось, які – то вже радості
Пізня осінь дарує всім нам.
І хай небо сумне й набурмосене,
І дощі холоднючії ллють,
Все одно – я люблю тебе, осене!
Просто так, без пояснень, люблю!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749472
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.09.2017
автор: alfa