Зачепилася тополя вершком за хмарину,
Дрібно листячко тріпоче у лиху годину.
Дужий вітер розігрався, шарпає небогу,
Нахиляє стан тоненький на в’юнку дорогу.
Та дорога біжить степом, де стоять кургани,
Височіють свідки сиві звитяжної слави.
Калинонька червоніє стиглими плодами,
Наливають грона кров’ю, гірчать полинами.
Стійко бились козаченьки за волю народу
І до ніченьки глухої, і до сонця сходу.
Не один упав убитий, обійняв земельку,
Віддавав життя із честю за Вкраїну-неньку.
05.09.17
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749395
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.09.2017
автор: Валентина Ланевич