Мов хліб у полі, зріє блиск в очах.
Крізь товщу льоду світ теплом ще дише.
Надії вогник в серці не загас.
Планету Всесвіт на руках колише.
Бере неправду правда у ясир.
Щасливу долю мати шиє сину.
Крізь гул гармат народжується мир.
Добро росте з відбірної зернини.
Палиться кукіль – попіл по ріці.
Любов квітує, є у ній потреба
Новий Завіт несуть з Небес гінці.
Танцює сонце у пелюстках неба.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749213
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.09.2017
автор: Крилата (Любов Пікас)