Світ спить, а ти працюєш – так здається.
Бо у житті лише робота, більш нічого.
І вже остання крапля поту ллється,
А ти отримав мізер замість всього.
Не бачиш сенсу далі так робити,
Важкі труди поклавши в безкінечність.
Й не хочеш допомоги попросити –
Усе твоя гординя й впертість.
Ти сам собі дорогу прокладаєш:
У світ великий або у нікуди.
Що заробив ти, те і маєш.
Це все твої лише заслуги.
Твоє майбутнє – тільки твоя карма.
І зроблене враховане давно.
Тож думай, щоб не було все надарма
Куй честі-правди золоте тавро.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749084
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.09.2017
автор: Кучерявка