Осінній клен, не ясен, саме клен,
В жовтневу пору нам дарує казку.
Став золотий, а був зелен-зелен,
Неначе хтось вдягнув на нього маску.
Він пишний влітку, осінню – краса,
Тут всю палітру Пікасо знайдете.
Де охра, позолота і роса,
Все це лежить у листянім заметі.
Спасибі, клене, за таку красу,
Що золотим крилом припудрив осінь.
Я цю красу з собою пронесу
Усе життя, як мого серця промінь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748524
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 31.08.2017
автор: Віталій Назарук