Хочеш, я стану краплиною твого моря
і буду розчинятись у ньому щомиті?
Хочеш, я стану в нім грудкою солі,
яка блищатиме піною в оксамиті?
А знаєш, я можу бути твоїм голосом,
твоїм кожним словом і кожним мовчанням,
гучних пісень і криків хаосом,
тихим і напівхриплим вночі читанням.
Давай я буду твоїм дощем,
таким як любиш, теплолітнім.
Сховаєшся від мене під плащем,
і зникнеш в полі колосисто-житнім.
А хочеш, я стану для тебе квіткою
і буду цвісти на твоїм підвіконні.
Для тебе бути хоча би цяткою,
щоб вічно жити на твоїй долоні.
А можна, я буду твоєю зіркою?
Такою далекою і неосяжною.
Не зміряєш мене жодною міркою.
Я буду тут і там, смішною і поважною.
Не хочеш? То дозволь лиш просто бути,
десь поряд, десь на відстані руки.
Я звикла, я навчилась поряд жити.
На мить, на вічність , на роки...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748345
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.08.2017
автор: Ксеня Шелест