Думки-комети.. Спробуйте зловити!
Обпечетесь і тільки; та й сама Земля
Залишиться ні з чим - лиш з попелом в повітрі,
Не знаючи, що сталось, до пуття.
НескІченність пустот, й достаток - назагал.
Стомився всяк від уявляння Ноші -
Десь в грудях - щоб уникнути скандалу;
Десь в мізках, щоб здаватись здібним досі.
Хто вигадав її, дорога - непроста,
І крихта думки видасться горою.
Отак живемо - від містка і до містка,
Невпинно насолоджуючись Грою,
Яку придумали самі і обізвали,
Забувши, чиї авторські права.
Обвішані іконками й хрестами,
Ми вже самі не знаємо Христа.
Позбувшись ненадовго цвілі,
З занедбаної й кволої душі,
Як висновок вкладаю вам: спасибі,
Ті хто іще з Любов'ю на Землі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748177
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 28.08.2017
автор: Катерина Трач