Твій розум все це визнає?

Моє  життя  -  маленька  вічність,
Мої  думки  -  сценарій  дій,
У  відстані  своя  циклічність,
Де  б  ти  не  був  -  ти  завжди  свій..

Що  б  ти  не  бачив  -  це  є  змінне,
Все  те,  що  чуєш  -  то  не  збіг..
Життя,  до  сміху,  швидкоплинне,
Тож,  підсумуй  все  те,  що  зміг

Передивись,  чого  ти  прагнеш,
Послухай  серцем  -  то  твоє?
Ти  це  несеш?..Чи  ти  це  тягнеш?
Твій  розум  все  це  визнає?..

Що  б  не  було,  ти  є  -  причина..
Ти  вчитель,  учень,  ти  є  і  збіг..
Для  когось  ти  мала  дитина,  
Для  когось  -  мрія,  оберіг..

Тебе  штовхає  куди  треба..
В  країну,  місто,  чи  село..
Твоя  невизнана  потреба  -  
Шукає  своє  джерело

Коли  до  світу  є  довіра  -
То  завжди  маєш  орієнтир,
І,  мабуть,  твоя  світла  віра  -  
То  є  найкращий  поводир..

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747525
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 23.08.2017
автор: ДрожеННікова