[i]Тебе не буває забагато...
І очі твої як лекала, -
Калейдоскопи святкових пацьорок...
І руки твої - крила журавлині,
Здатні закрити будь - які рани...
І голос схожий на ручай весною,
Дзвінкіший дорогого кришта́лю...
І ходиш по крихких хмаринах,
Куди доберуться самі відважні...
І торкаючись мріями неба,
Забуваю зовсім про себе...
І сотні літ скучатиму без Тебе...
І світ здаватиметься бідним...
І все не так, і все не то,
Коли волосся звабне волокно
Не впаде на мою пустелю...
Цілунком оживиш оселю,
В якій самотність роз"їдала душу...
Тебе все мало і мало...
[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747454
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.08.2017
автор: Мандрівник