Твоя Канада
Павлику
Я твоїми очима дивлюся на світ,
І чужі краєвиди туманять мій зір,
І лиш щемом у серці швидкий переліт,
Що відбувся з тобою колись, ти повір.
Через вуха твої – чужий говір до мене,
Щось гелгочуть навкруг – не доходить ніяк,
Чи ж я думав колись, чи гадав, моя нене,
Що опинишся ти у далеких краях.
Я твоїми ногами чужі трави топчу,
І твоїми вустами цмулю пиво гірке.
Я б багато сказав, та покірно мовчу,
Бо навкруг все чуже, все не те й не таке.
Все не те, і не так, і весь час не туди,
Як її не хвали, ця країна чужа,
Ну, а та де родивсь, неньку ти не гуди,
Завжди краща, рідніша, кохана, своя.
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747161
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 22.08.2017
автор: Микола Коржик