Не треба

Не  треба  запізнілих  покаянь,  
І  сповіді  не  треба.  
Все  пізнано,
Все  випито  від  інь  до  янь,  
Тумани  розчинились  в  небі.  
Від  сонця  спека  і  жара,
Від  нього  ж  холод  і  морози...  
Злетіла  з  дерева  кора,
Ропа  на  спомині  про  сльози.  
Невічність  світу  -  істина  стара,
Нема  назад  вертання...
Душевних  спогадів  пора,
Не  пояснити  хвилювання.  
Але  ще  мушу  я  вдихнути,
Хоч  манить  вічності  пітьма...  
Забути  все,  забути  
І  вірити...  
Що  було  не  дарма.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746801
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 19.08.2017
автор: Ivan Kushnir-Adeline