Різні люди живуть на Планеті:
чоловіки і діти, й жінки.
Серед них є Ромео й Джульєти,
і міцні є, а є й слабаки...
Не раби, хоч здебільше й не генії,
усі люди звичайні й прості.
Серед них невисокі є й велетні,
і солідні, поважні й пусті.
Є відважні, а є й боягузи,
є веселі, похмурі й смішні.
І худі є, й товсті карапузи,-
та живуть всі на рідній землі.
До чужої біди небайдужі,
є й такі, у яких душі сплять.
І здорові, й на жаль і недужі,
говорливі й такі, що мовчать...
Є й такі, що живуть у неволі,
ще й заручники теж на жаль є...
На своєму життєвому полі
кожен щастя будує своє.
Знають всі, що це світ є величний,
катаклізми у ньому все ж є.
І бува, що з людей світ сміється,
й дуже боляче часом їх б"є...
Найболючіше б"ють звісно війни,
недостатньо в "верхівках" ума,
тож втрачають найкращих у бійні,
альтернативи на жаль теж нема.
І жалі тоді, й болі печальні,
війни ставлять невтішну печать.
Хоч уроки й дає всім повчальні,
та когось знову війни п"янять...
Тож задуматись всім дуже треба,
як Планету свою зберегти.
Щоб над світом було мирним небо:
і сьогодні, і завтра, й завжди!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746687
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.08.2017
автор: геометрія