Простеливсь барвінок диво-оксамитом,
Оченята сині догори підняв,
Милуватись хоче він усеньким світом:
Дощиком і сонцем, заходом заграв.
І на скатертинах теж його зустрінеш,
Рушниках крилатих та на сорочках,
Густо ним рясніють вишиванки дивні,
Й коровай весільний вміє прикрашать.
Завжди він зелений: влітку і зимою,
Восени й весною колір не міня.
Стелися ж, барвінку, килимом-травою,
Хай про тебе пісня лине ще одна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746459
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.08.2017
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський