Україно, згорьована матінко сива,
Скільки раз твій народ дикі війни косили!
Удовина сльоза скільки раз поливала?!
Та від того, лишень, ти міцніша ставала.
Засівала кістьми ти ворожими землю,
Поміж ними пшениці і житечка зерна,
Кров’ю й потом те щедро усе поливала
І від того земля ще… чорніша ставала.
Ти Майданом своїм цілий світ здивувала,
Відіб’ємо, повір, і російську навалу.
І зрадіє Дніпро, і та слава не згине,
Й запанує добро у тобі, Україно!
31.08.2014.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746407
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 16.08.2017
автор: Ганна Верес