(за мотивами роману Е.Джеймс "50 відтінків Сірого")
Пломеніла десь згуба звабою
Безугаву, поїла вином:
"Не торкайся, навіть кульбабою,
Не пручайся, бо я все одно
Не пробачу, якщо не втримаєш
Почуття на міцнім повідку, -
Йдеш назавжди, зникаєш, кидаєш..."
Заклинання, чи мантру гірку
Вчила мовчки, сльозами солена, -
Чаклувати жінкам на віку.
Ще Ліліт, палка й невдоволена,
Віщувала свободу щемку.
Чарувала невпинно Сірого, -
Мимоволі шукала блакить
І богині меткій довірою,
Заплатила прийдешня мить.
Пломеніла не згуба пристрастю,
Відчайдушність - безсиллям бажань.
Блискавиці злітали стрільчасті,
Від жаги іскрила душа.
У відтінках тих переливчастих -
Попелястий, сріблястий шал -
Смерть маленька - осанна Вічності, -
Перламутр і вістря ножа.
22.02.2015.
ред.14.08.17.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746344
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 16.08.2017
автор: Ліна Ланська