Жити в передчутті дива.
Я називаю його горизонтом
Неба.
Місцем, де воно торкається землі,
Я називаю цілунком.
Ця пряма лінія утворює сутність
Речей,
А слова одягають на них істину,
Та вона надто невидима,
Мов шати янголів.
Працюй і молись,
Згадай у вечірній молитві
Й мене,
А вийшовши в поле,
Прихилися додолу, й ти почуєш
Те, що чули ми,
Коли ще нами не були.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746279
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.08.2017
автор: Олена Ганько