Прощатися – не вмію

Прощатися…  прощатися  –  не  вмію.
Слова  потрібні  –  сказані  давно.
Бринить  –  сльозами  зрошена  –  надія,
І  дня  нового  студить  полотно,
Де  сонце  –  крізь  малесеньке  віконце
У  твій  закритий  зазирає  світ…
А  Усмішка  твоя,  тепліша  сонця,
Очам  моїм  виплескує  привіт.


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745894
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.08.2017
автор: Livoberezhna forever