Моє обличчя не під мікроскопом,
Дивлюсь у дзеркало я в спальні.
Здається, час промчавсь, як кінь, галопом,
А зміни стались кардинальні.
І зморшками пописане обличчя,
Мов водотоком рік на мапі.
Відкарбувались, мабуть, протиріччя,
На певному з життя етапі.
І вже чотири роки, як бабуня.
На жаль, не стану молодою,
Але онука каже, що красуня,
І добре їй завжди зі мною.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745760
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.08.2017
автор: Світлая (Світлана Пирогова)